Виноград сорт красень

Прикладка

Читайте також Означення

Прикладка — це різновид означення.

Прикладкою називається виражене іменником означення, яке і виражає ознаку предмета, і дає йому нову назву.

Прикладка, як і означення взагалі, відповідає на питання який? Наприклад: Освітлений вогнями, підходить пароплав (який?) “Тарас Шевченко” (О.Довженко).

Прикладки, що означають умовні назви газет, журналів, творів, видавництв, пароплавів, заводів (без слова імені) тощо, беруться в лапки і не змінюються (тобто не узгоджуються з означуваним іменником), наприклад: 1. Я на палубі пароплава “Некрасов” (О.Довженко). 2. Ніякої робітничої маси в організаціях (яких?) “Гарт” і “Плуг” не було і ще довго не буде (М.Хвильовий).

Інші прикладки звичайно узгоджуються у відмінку з означуваним іменником: над річкою Бугом, за містом Білою Церквою, Довженковірежисеру, зайця-русака. Пишуться вони окремо або через дефіс.

Якщо спочатку йде іменник з широким (родовим) значенням, а потім з вузьким (видовим чи одиничним), то вони пишуться окремо; якщо ж навпаки — то через дефіс, порівняйте: озеро Світязь і Світязь-озеро, письменник Довженко і Довженко-письменник, трава звіробій і звіробій-трава, птах ворон і ворон-птах (3 криком сів на груди ворон, чорний ворон-птах. — П.Тичина).

Проте через дефіс пишуться терміни типу льон-довгунець, жук-короїд, заєць-русак (хоч тут спочатку йде широка, а потім вузька назва).

Якщо не можна встановити, яке значення ширше, а яке вужче, прикладка, як правило, пишеться через дефіс, наприклад: воїн-месник, месник-воїн, учитель-фізик, фізик-учитель, корабель-ракета, диво-корабель, сад-виноград.

Але окремо пишуться прикладки, які стоять перед означуваним словом і мають суто означальне значення: красуня (красива) дівчина, жаднюга (жадібний) вовк. Проте й у цих випадках допустиме написання прикладок через дефіс: 1. Наперед вийшов велетень-рибалка, він ніс жмут мотуззя (Ю. Яновський). 2. Тоді загорілися іскри в чорних очах красеня-юнака (Іван Ле).

Прикладка

Іноді прикладка до означуваного слова приєднується за допомогою пояснювального сполучника як. Така прикладка має уточнювальне, а не порівняльне значення і комами не виділяється, наприклад: 1. Шевченко як поет відомий у всьому світі. 2. Не треба забувати заслуг Максима Рильського як перекладача. Ці прикладки, якщо опустити сполучник як, пишуться через дефіс: Шевченко-поет, Рильського-перекладача.

Прикладка з пояснювальним сполучником як виділяється комами з обох боків тільки тоді, коли вона має відтінок причини: Кривинський, як посередник, вийшов наперед громади… (Панас Мирний).

Перевірте себе. Запишіть словосполучення у дві колонки: 1) ті, що пишуться через дефіс; 2) ті, що пишуться двома словами.

Гігант/паровоз, меч/риба, плазун/удав, риба/івасі, учитель/фізик, негній/дерево, пан/директор, місто/воїн, красень/пароплав, месник/партизан, добротворець/сонце, трава/буркун, громадяни/глядачі, палаци/музеї, Люб’язь/озеро, квітка/нарцис, газ/азот, творець/народ, зайці/русаки, гриб/трюфель, вітер/пустун.

Ключ. З останніх букв останніх слів має скластися закінчення вислову

М.Коцюбинського: “Дружба має різні вияви, але …”

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *